Подання клопотань

Суть. Сторона має право заявляти клопотання. Кожне клопотання суддя повинен вирішити, про що постановляє ухвалу. Ухвала повинна бути мотивованою. Недостатня мотивація може бути підставою для оскарження ухвали або рішення суду. Аналіз ухвал суду дозволяє прогнозувати його рішення.
Застосування. Відповідно до ст. 232 ЦПК України, питання, зв’язані з рухом справи в суді першої інстанції, різні клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, про зупинення або закриття провадження в справі, залишення заяви без розгляду вирішуються мотивованими ухвалами.
Суд постановляє ухвали в нарадчій кімнаті, а по окремих нескладних питаннях — порадившись на місці.
Ухвали суду, постановлені в нарадчій кімнаті, підписуються всім складом суду, а при одноособовому розгляді справи — суддею і приєднуються до справи. Ухвали суду, постановлені на місці, заносяться до протоколу судового засідання.
Судді часто ігнорують клопотання або відхиляючи їх не постановляють ухвали. Систематична відмова у задоволенні клопотань чи їх ігнорування може бути підставою для висновку про необ’єктивність судді, що подальшому може стати приводом для його відводу.
Відхилення клопотання не позбавляє сторону заявляти його повторно. Повторне клопотання вирішується судом за загальними правилами, тобто ухвалою. Важливе значення має така вимога до ухвали як мотивованість. Мотиви ухвали дозволяють фіксувати позицію суду з тих чи інших питань, з приводу яких заявлено клопотання, і яка не відображається у рішенні суду. Аналізуючи позицію судді щодо заявлених клопотань, можна з високою ймовірністю прогнозувати його рішення, а отже корегувати тактичні плани.