ВИТРЕБОВУВАННЯ ПИСЬМОВИХ ДОКАЗІВ У ІНШОЇ СТОРОНИ
    Суть. Просити суд про витребування письмових доказів, що є в іншої сторони.
Застосування. Часто трапляється, що сторона тримає певні докази «про запас», вичікуючи ідеальної ситуації для їх раптового пред'явлення. Протидією може стати завчасне витребування доказів за ухвалою суду.
    Правовою основою для застосування цього тактичного прийому є ст. 47 ЦПК України. Особа, яка порушує клопотання перед судом про витребування від інших осіб (у тому числі іншої сторони) письмових доказів, повинна докладно зазначити:
    1) який письмовий доказ вимагається (вид та ідентифікаційні ознаки документа: дата, адресати, хто видав та ін.);
    2) підстави, з яких вона вважає, що письмовий доказ має інша особа; 3) обставини, які може підтвердити цей доказ.
    Відповідно до ст. 48 ЦПК України, особи, які не можуть подати письмових доказів, що їх вимагає суд або суддя, зобов'язані повідомити про це суд, зазначивши причину. У разі неповідомлення у встановлений для подачі строк, а також у разі неповажності причин відмовлення від подачі письмового доказу суд або суддя можуть накласти штраф у розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Накладення штрафу не звільняє від обов'язку подати письмовий доказ, що вимагається судом.
    Отже сторона, у якої ми витребовуємо письмовий доказ, має 2 альтернативи: 1) надати суду витребовуваний доказ або 2) навести суду поважну причину, з якої вони не можуть подати доказ. Якщо сторона не надасть доказ на вимогу суду, вона не зможе зробити цього потім, оскільки зразу постане питання про невиконання ухвали суду.
    Таким чином, завчасно заявивши клопотання про витребування у протилежної сторони конкретних письмових доказів, ми позбавляємо її права вибору часу подання цього доказу, можливості раптового їх використання або нейгралізуємо доказ.

    Услуги