ЗМІНА СУДУ
    Суть. Суд обирається позивачем. Але відповідач може вимагати передачі справи на розгляд іншого суду. Змінивши суд, ми зламаємо плани позивача.     Використання. Підстави для зміни підсудності наведені у ст. 133 ЦПК України:
    1) за розпорядженням Голови Верховного Суду України, його заступників, голови Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, військового суду регіону, Військово-Морських Сил.
Клопотання про зміну підсудності має бути мотивованим. Заявник повинен переконати вищестоящий суд, навести такі обставини, що свідчать про неможливість об'єктивного розгляду справи в суді, який її порушив або доцільність розгляду справи в іншому суді, наприклад, в обласному. Такими обставинами можуть бути, наприклад, впливовість особи, що бере участь у справі в місцевості, де розглядається справа; високий громадський інтерес до справи; значимість справи для формування подальшої судової практики та ін.;
    2) за ухвалою суду, у провадженні якого знаходиться справа, якщо суд визнає, що даний позов з обставин справи можна зручніше вирішити за місцем проведення найголовніших дій, які підлягають перевірці, або взагалі в іншому суді, а не в суді, обраному позивачем.
Дана норма сформульована таким чином, що дозволяє суду самостійно вирішувати де і коли, виходячи з обставин справи, її доцільно розглянути. Об'єктивних критеріїв, за наявності яких суддя зобов'язаний передати справу на розгляд іншого суду, закон не встановлює. Вирішальний фактор - суб'єктивне ставлення судді до справи.
    Серед суддів вважається неетичним пересилати справу з одного суду до іншого без певної необхідності. Тому, заявляючи клопотання про передачу справи до іншого суду, зацікавлена особа, найчастіше - відповідач, повинен навести суду вагомі аргументи. Серед них можуть бути й ті, які наведені у ст. 133 ЦПК України - позов можна зручніше вирішити за місцем проведення найголовніших дій, які підлягають перевірці;
    3) за ухвалою суду, у провадженні якого знаходиться справа, якщо просьба відповідача, місце проживання якого не було відоме, про передачу справи за місцем його дійсного проживання буде визнана такою, що заслуговує на задоволення.
Про місце проживання відповідача суд дізнається з позовної заяви. Але позивач може помилитися, або навмисно зазначити невірну адресу, або якщо не знає адреси відповідача, подати позов за місцем знаходження його майна. У таких випадках відповідач може заявити, що позивач неправильно зазначив його місце проживання або навмисно не зазначав адреси, щоб обрати бажану підсудність. Із цих підстав відповідач може вимагати передачі справи до суду, визначеного за правилами про загальну підсудність, тобто, за місцем свого проживання.
    Суд вправі надіслати справу на розгляд іншого суду, зокрема, коли сторони змінили своє місце проживання.
При цьому у відповідача теж з'являється право обрати підсудність, адже саме він вказує суду своє дійсне місце проживання. Ще донедавна ці відомості можна було, при потребі, перевірити за пропискою, але цей інститут сьогодні визнано неконституційним. Зараз суд не може і не повинен перевіряти справжність даних про місце проживання сторін. Вони самі зацікавлені надавати правдиві відомості, оскільки діє презумпція справжності адреси, особисто повідомленої суду. Таким чином, із тактичних міркувань відповідач може повідомити суду і таку адресу, за якою він фактично не проживає.

    Услуги