ЗАЛУЧЕННЯ ТРЕТІХ ОСІБ НА СТОРОНІ ВІДПОВІДАЧА
    Суть. Треті особи, що не заявляють самостійних вимог, у майбутньому можуть стати відповідачами. Обставини, доказані у справі з їх участю, непотрібно буде доказувати при розгляді іншої справи.
    Застосування. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, притягуються до участі в процесі на стороні позивача чи відповідача.
    Правовою підставою для їх участі у справі є непряма матеріально-правова зацікавленість у вирішенні спору. Рішення суду може вплинути на їх права та обов'язки щодо тієї сторони, на боці якої вони беруть участь. Залучення третіх осіб відбувається за їх заявою, а також за клопотанням сторін, прокурора чи суду. В заяві слід точно зазначити, на яких підставах третіх осіб належить притягти або допустити до участі у справі.
    У більшості випадків, притягнення третіх осіб здійснюється з метою наступного вирішення регресних вимог. Тому треті особи, у переважній більшості, залучаються на бік відповідача. Відповідач зацікавлений у залученні цих учасників, насамперед, для встановлення та дослідження доказів, які він згодом може використати проти третьої особи. Факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили по одній цивільній справі, не доказуються знову при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи (ч. 2 ст. 32 ЦПК України).
    Участь третіх осіб у процесі збільшує кількість засобів доказування, серед яких можуть виявитися такі, які вигідні тій чи іншій стороні. Крім того, третя особа, хоч вона і діє на боці однієї із сторін, має свої інтереси, які можуть не збігатися з інтересами цієї сторони.
    Приклад. Приколота заявив позов до Семенчука про витребування автомобіля ВАЗ 21099 із чужого незаконного володіння, покликаючись на те, що цей автомобіль було викрадено у 2001 р.
    Семенчук проти позову заперечував з підстав, що він цей автомобіль придбав у Гриня за 4000 доларів США. З ініціативи відповідача, Гриня було притягнуто до участі у справі як третю особу на боці відповідача. Під час розгляду справи було встановлено, що Гринь придбав автомобіль у Щирика. У процесі розгляду справи встановлено, що на початку 2001 р. Щирик загубив свій паспорт, про що заявив у міліцію. Встановити особу, яка продала автомобіль Гриню, не вдалося. Рішенням суду позов задоволено. Автомобіль повернуто Приколоті.
    Семенчук звернувся до суду з позовом про стягнення збитків із Гриня. При цьому він не повинен вже доводити факти, встановлені попереднім рішенням суду.

    Услуги